Уявіть, що щоранку на сусідньому дереві з’являється великий чорний птах. Спочатку він спостерігає за вами здалеку. Згодом перестає одразу відлітати, коли ви виходите у двір. А одного дня сідає зовсім поруч, уважно нахиляє голову й дивиться так, ніби намагається щось зрозуміти.
Чи можна перетворити такі випадкові зустрічі на справжню дружбу?
Приручити ворона можливо, але результат залежить від самого птаха, його попереднього досвіду та ваших дій. Воронові здатні розпізнавати знайомих людей, запам’ятовувати небезпечні ситуації та змінювати поведінку залежно від того, з ким зустрічаються.
Однак існує суттєва різниця між птахом, який добровільно наближається до людини, і диким вороном, якого забрали з природи та змусили жити в неволі.
Найцікавіше, що для встановлення довіри зовсім не обов’язково торкатися птаха, годувати його з долоні або намагатися забрати додому.
Ворон чи ворона: кого саме ви хочете приручити?
Почнемо з несподіваного нюансу. Ворон і ворона — не самець та самка одного виду, як іноді вважають. Це різні представники родини воронових.
В українській мові ворона звичайна має й іншу назву — сіра ґава. А великий повністю чорний ворон відомий також як крук.
Їх можна розрізнити за зовнішніми ознаками:
- Крук (ворон) — великий чорний птах із масивним дзьобом, характерним глибоким голосом і клиноподібним хвостом.
- Сіра ворона — менший птах із сірим тулубом, чорними головою, крилами та хвостом.
- Грак — переважно чорний птах, у дорослих особин якого помітна світла ділянка шкіри біля основи дзьоба.
Усі вони мають розвинені здібності до навчання, однак поведінка конкретних видів і навіть окремих птахів може суттєво відрізнятися.
Ворони часто живуть поруч із людьми, тому можливостей для регулярних зустрічей із ними зазвичай більше. Круки можуть бути значно обережнішими та не поспішати скорочувати дистанцію.
І це перше, що потрібно прийняти: навіть найрозумнішого птаха неможливо змусити вам довіряти.
Перші зустрічі: як зробити так, щоб ворон перестав вас боятися
Головне правило знайомства з диким птахом звучить незвично: спочатку потрібно навчитися нічого від нього не вимагати.
Припустімо, ворон регулярно прилітає на дерево біля вашого будинку. Ви вирішили підійти ближче. Птах відразу зривається з гілки та відлітає.
Наступного разу ситуація повторюється.
Людині здається, що треба бути наполегливішою, але ворон може зробити протилежний висновок: ваша поява означає небезпеку.
Тому знайомство краще будувати поступово.
- Оберіть місце для спостереження. Бажано, щоб птах сам регулярно там з’являвся, а вам не доводилося переслідувати його.
- Поводьтеся передбачувано. Рухайтеся спокійно, не наближайтеся різко й не намагайтеся торкнутися птаха.
- Зберігайте комфортну дистанцію. Якщо ворон насторожується, відступає або готується злетіти, ви підійшли надто близько.
- Використовуйте спокійний голос. Можна тихо промовляти ту саму коротку фразу під час зустрічей. Але не варто очікувати, що птах обов’язково почне на неї реагувати.
- Дозвольте йому вирішувати самому. Якщо ворон залишився на місці, це вже хороший результат. Не потрібно одразу скорочувати відстань.
Не існує універсального терміну, за який ворон почне довіряти людині. Для одного птаха знайомство може розвиватися порівняно швидко, інший залишатиметься обережним місяцями.
А деякі дикі ворони ніколи не захочуть наближатися до людей.
Це теж нормальна поведінка.
Чим пригостити ворона і чи варто привчати його брати їжу з рук
Їжа справді може допомогти сформувати позитивну асоціацію з людиною. Але тут є кілька проблем, про які рідко згадують у захопливих відео з прирученими птахами.
Ворон — всеїдний. У природі він харчується різноманітною їжею, зокрема комахами, дрібними тваринами, падлом та рослинними кормами. Тому годувати його залишками людського обіду — погана ідея.
Якщо у вашій місцевості дозволено підгодовувати диких птахів, для воронових іноді використовують невелику кількість свіжих несолоних горіхів, наприклад арахісу.
Але навіть правильна їжа не робить підгодовування автоматично корисним.
Птахи можуть почати збиратися біля дороги, занадто часто контактувати між собою або втрачати природну обережність. Залишки корму також приваблюють гризунів.
Саме тому для приручення не варто організовувати постійне годування.
Особливо небажано:
- пропонувати солоні снеки, солодощі чи зіпсовану їжу;
- привчати птаха шукати корм біля автомобілів;
- змушувати ворона наближатися до долоні заради їжі;
- залишати великі порції корму щодня;
- використовувати голод як спосіб змусити птаха контактувати.
Чи можна навчити ворона їсти з руки? Окремі птахи справді починають брати корм у знайомої людини. Але це не обов’язкова мета, а для дикого ворона часто й небажана.
Набагато краще, коли він зберігає здатність самостійно добувати їжу та здорову обережність щодо незнайомців.
Як зрозуміти, що ворон вас запам’ятав і починає довіряти
Ось де починається найцікавіше.
Воронові належать до птахів, здатних розрізняти окремих людей. У наукових дослідженнях американські ворони запам’ятовували обличчя людей, із якими був пов’язаний неприємний досвід, і впізнавали їх навіть через роки.
Водночас упізнавати людину й відчувати до неї прихильність — не одне й те саме.
Наприклад, ворон може швидко навчитися розуміти, хто приносить їжу. Але це ще не означає, що він сприймає цю людину як друга.
Надійнішим свідченням зростання терпимості можуть бути поступові зміни поведінки:
- птах перестає відлітати відразу після вашої появи;
- продовжує займатися своїми справами, коли ви перебуваєте неподалік;
- спокійно реагує на знайомий голос;
- іноді сам скорочує дистанцію;
- не демонструє очевидних ознак страху під час зустрічей.
Проте жодна з цих ознак окремо не доводить повної довіри. Наприклад, надто близьке наближення може бути пов’язане з очікуванням їжі.
А як щодо відомих історій про ворон, які приносять людям подарунки?
Такі випадки справді описані. Іноді птахи залишають поруч із місцем годування дрібні предмети: камінці, металеві деталі або інші знахідки.
Але вчені поки не можуть упевнено стверджувати, що це свідомий прояв вдячності. Цілком можливо, що деякі птахи просто граються предметами або засвоюють певну послідовність дій.
Тому чекати подарунків від прирученого ворона не варто.
Найкращою ознакою успішного знайомства буде зовсім інше: птах поводиться поруч із вами спокійно, але залишається вільним.
Якщо знайшли маленького ворона: чи легше приручити пташеня
Саме тут бажання подружитися з розумним птахом іноді призводить до серйозної помилки.
Людина знаходить молодого ворона, який сидить на землі, незграбно стрибає та майже не літає. Виникає припущення, що пташеня випало з гнізда й потребує допомоги.
Його забирають додому, годують, поступово привчають до рук і радіють, що воно зовсім не боїться господаря.
Однак молоді воронові нерідко залишають гніздо ще до того, як навчаться впевнено літати. Батьки можуть перебувати поблизу, годувати пташеня та продовжувати про нього піклуватися.
Якщо такого птаха забрати без потреби, він втратить важливий період навчання природної поведінки.
Існує також ризик імпринтингу — формування надто сильного зв’язку з людиною під час раннього розвитку. Птах, який виріс у таких умовах, може втратити нормальну обережність і зіткнутися з труднощами після повернення в природу.
Тому здорове оперене вороненя, яке рухається та здатне триматися на гілці, зазвичай краще залишити під опікою батьків. Якщо воно опинилося безпосередньо на дорозі або в іншому небезпечному місці, можна обережно перемістити його неподалік у безпечніше укриття.
Інша ситуація — видимі травми, кровотеча, виражена слабкість або нездатність стояти. Тоді потрібно зв’язатися з фахівцем із реабілітації диких птахів чи ветеринаром, який працює з пернатими. Самостійно годувати або поїти травмоване пташеня без рекомендацій спеціаліста небезпечно.
Окремо слід врахувати законодавство. В Україні вилучення диких тварин із природи та їх утримання регулюються спеціальними правилами. Знайдене вороненя не можна просто вважати домашнім улюбленцем.
Якщо вас цікавить саме можливість життя такого птаха поруч із людиною, ми вже розбирали це в окремому матеріалі — чи реально тримати ворона вдома та які складнощі виникають.
А тим, хто мріє про домашнього пернатого друга, варто звернути увагу на птахів, яких давно розводять у неволі, наприклад папуг-нерозлучників та особливості їхнього характеру.
Тож чи можна приручити дорослого дикого ворона?
Можна поступово привчити окремого птаха до своєї присутності, голосу й поведінки. Іноді таке знайомство перетворюється на багаторічне сусідство, під час якого ворон упізнає конкретну людину та добровільно наближається до неї.
Але, мабуть, найцікавіше в цих стосунках те, що вони не передбачають володіння птахом.
Ворон може з’явитися завтра, може не прилетіти цілий тиждень, а може взагалі обрати інше місце для життя.
І якщо він одного дня вирішить сісти на гілку поруч із вами, це буде його власний вибір. Саме в цьому й полягає особливість довіри дикого птаха.
