
Ви сидите на дивані. У кімнату заходить собака з вашим капцем у зубах. Зупиняється за два метри, дивиться просто на вас і чекає. «Ану віддай!» Пес робить крок назад. Ви підводитеся. Він радісно відбігає до дверей. Ви йдете слідом, собака пришвидшується. За хвилину ви вже бігаєте квартирою в одному капці, а другий учасник перегонів, здається, отримує величезне задоволення.
Найцікавіше, що пес міг сам принести вам цю річ. Але щойно ви намагаєтеся її забрати, він тікає.
Чому собака краде капці, шкарпетки або інші речі господаря й не хоче їх віддавати? Можливо, йому подобається сама гра в переслідування. Можливо, він хоче уваги, досліджує цікаві запахи або звик носити предмети в пащі. А іноді за такою поведінкою приховується зовсім не гра.
Капець, який перетворився на найкращу іграшку
Собаки досліджують світ не лише носом, а й пащею. Особливо активно це роблять цуценята, які хапають, переносять і пробують гризти різноманітні предмети.
А домашні капці мають кілька цікавих властивостей.
По-перше, вони пахнуть господарем. По-друге, їх зручно носити. По-третє, на відміну від звичайного м’ячика, капець іноді викликає неймовірно бурхливу реакцію людини.
І ось тут починається навчання. Одного дня собака схопив капець. Господар підвівся й побіг за ним. Пес утік. Людина наздогнала, почала відбирати річ, а собака потягнув у протилежний бік. Вийшла захоплива гра з переслідуванням і перетягуванням.
Наступного дня пес повторив експеримент. Результат знову був чудовим. За деякий час капці стали найнадійнішим способом змусити господаря відірватися від телевізора.
Така поведінка може підтримуватися людською реакцією. Собака приносить предмет, демонструє його й чекає, доки почнуться знайомі перегони.
Британська організація Dogs Trust у порадах про собак, які крадуть домашні речі описує саме цей механізм: переслідування та спроби силоміць забрати предмет іноді ненавмисно закріплюють небажану звичку.
Але є собаки, які не тікають. Вони спокійно носять капці між кімнатами або складають їх біля власної лежанки. Для них цінними можуть бути запах, можливість носити предмет або сама звичка.
Не потрібно шукати за кожною парою зниклих капців складний психологічний конфлікт.
І точно не варто пояснювати все «домінуванням». Носіння капців не доводить, що собака намагається керувати сім’єю.
Коли це перестає бути грою
Є одна важлива деталь, яку легко пропустити. Під час веселого переслідування собака зазвичай рухається вільно, може демонструвати грайливу поведінку, сам повертатися до господаря й запрошувати продовжити взаємодію. Але якщо тварина завмирає над капцем, напружує тіло, притискає предмет до підлоги, відвертається або гарчить при наближенні людини, ситуація може бути іншою.
Охорона ресурсу – це поведінка, за допомогою якої собака намагається не допустити втрати цінного для нього предмета.
Таким ресурсом може стати їжа, іграшка, кістка, місце відпочинку або навіть звичайна шкарпетка.
Іноді людина думає, що собака дражниться. Простягає руку, пес гарчить, господар сердиться й вирішує довести, що капець належить йому. Це небезпечна ідея. Не потрібно карати за гарчання, затискати собаку в кутку чи насильно розтискати щелепи. Гарчання є попереджувальним сигналом, а покарання може посилити тривогу й підвищити ризик укусу. Особливо важливо пояснити це дітям. Собака з предметом у пащі не завжди запрошує до гри. Якщо він демонструє напруження, краще залишити його в спокої та звернутися по допомогу до дорослих.
За регулярної охорони речей, погроз або спроб укусити потрібна консультація ветеринара й кваліфікованого спеціаліста з поведінки, який працює гуманними методами.
Як навчити собаку віддавати капці без перегонів квартирою
Найперше правило звучить трохи незвично: не перетворюйте повернення капця на спортивне змагання.
Якщо предмет безпечний і собака просто привертає увагу, іноді корисно не починати звичне переслідування. Натомість запропонуйте іншу активність у відповідний момент: гру дозволеною іграшкою, пошук ласощів або спокійне виконання знайомої команди.
А найкраща довгострокова навичка – обмін. Почніть не з улюбленого капця, а зі звичайної іграшки, яку собака охоче бере й легко відпускає. Запропонуйте йому предмет, а через кілька секунд покажіть смачні ласощі або іншу цікаву іграшку. Коли пес добровільно випустить перший предмет, позначте дію словом «Віддай» і винагородіть.
Після кількох успішних повторень починайте вимовляти сигнал безпосередньо перед очікуваним відпусканням. Поступово собака навчиться пов’язувати слово з дією. Іноді повертайте першу іграшку після обміну. Так пес засвоює, що віддати предмет не завжди означає втратити його назавжди. Не намагайтеся вчити цю команду на речі, яку собака вже агресивно охороняє. Тут потрібен окремий план безпечної роботи з фахівцем.
Ще одна практична порада – не залишайте небезпечні речі в доступі. Шкарпетки, дрібні частини взуття, устілки або шматочки гуми собака може випадково проковтнути. А це вже ризик кишкової непрохідності.
Якщо тварина проковтнула частину капця, не викликайте блювання самостійно. Зв’яжіться з ветеринаром. Особливо якщо з’явилися блювання, біль у животі, млявість або відмова від їжі.
А якщо пес просто обожнює носити речі, можна запропонувати йому дозволену альтернативу. Деяким собакам подобається приносити м’які іграшки, переносити невеликі безпечні предмети або складати їх у кошик за винагороду.
Нехай у вашого домашнього кур’єра буде офіційна робота.
Без конфіскації взуття.
Можливо, сьогодні ввечері собака знову з’явиться у дверях із капцем. Зупиниться, подивиться на вас і чекатиме. Але замість початку великих квартирних перегонів ви запропонуєте йому обмін. Він випустить капець, отримає винагороду й піде по свою іграшку.
Із першого разу це може не спрацювати. Зате поступово зміниться сама гра. Адже пес не знає, скільки коштували ваші капці. Він знає лише, що цей предмет чомусь змушує людину миттєво залишити всі справи.
Іноді собака приносить нам капці не тому, що хоче щось украсти. А тому, що вже знає: з цими капцями починається найвеселіша частина вечора.
