Пес повернувся з прогулянки, попив води, вмостився на килимі й почав ретельно вилизувати лапи. Спочатку одну, потім другу. Через кілька хвилин закінчив і заснув. Нічого незвичайного. Собаки можуть очищувати шерсть і подушечки лап від бруду, пилу та інших залишків після прогулянки.
Але уявімо іншу картину. Собака повернувся з вулиці й уже двадцять хвилин гризе одну лапу. Ви відволікаєте його іграшкою, проте він знову повертається до пальців. Увечері шерсть між ними стає вологою, а наступного ранку з’являється почервоніння. Це вже не схоже на звичайне вмивання.
Коли собака постійно лиже лапи після прогулянки, причиною можуть бути подразнення, алергія, стороннє тіло, інфекція або біль. Іноді достатньо змити залишки дорожньої солі. А іноді потрібно лікувати захворювання, яке зовні майже непомітне.
Одна лапа чи всі чотири? Це важлива підказка
Якщо собака раптово почав інтенсивно вилизувати лише одну лапу, спочатку варто перевірити, чи не травмував він її.
Між пальцями може застрягти колючка, уламок рослини або маленький камінець. На подушечці іноді з’являється тріщина, а кіготь може надломитися після невдалого стрибка. Обережно огляньте лапу при хорошому освітленні. Перевірте подушечки, кігті, шкіру між пальцями та верхню частину стопи.
Якщо собака відсмикує кінцівку, скиглить або намагається вкусити, не продовжуйте огляд силоміць. Біль може змінювати поведінку навіть дуже лагідної тварини. Зовсім інша ситуація, коли пес регулярно лиже дві або всі чотири лапи, особливо після прогулянок парком чи газоном.
Тут одним із можливих пояснень є алергічний свербіж. Шкіра собак може реагувати на пилок, трави, кліщів домашнього пилу та інші алергени довкілля. У деяких тварин симптоми посилюються в певні сезони.
Проте не потрібно одразу звинувачувати корм. Харчова алергія теж може спричиняти свербіж лап, але лише за характером вилизування неможливо встановити її причину. А якщо між пальцями з’явилися почервоніння, неприємний запах, жирні виділення або набряк, можливе запалення шкіри з бактеріальним чи дріжджовим компонентом.
Проблема здатна підтримувати сама себе: лапа свербить, собака її лиже, волога й механічне подразнення погіршують стан шкіри, після чого свербіж посилюється. За поясненням ветеринарних спеціалістів VCA Animal Hospitals, алергії та паразити належать до поширених причин свербежу лап. Але точну причину потрібно встановлювати під час огляду.
Що відбувається з лапами на вулиці
У різні пори року собачі лапи стикаються з різними подразниками. Взимку це сіль та інші протиожеледні суміші. Вони можуть подразнювати шкіру, особливо якщо на подушечках уже є мікротріщини. Улітку небезпеку становлять розпечений асфальт, грубі поверхні та сухі колючі трави. Гаряче покриття може спричинити опіки подушечок, навіть якщо собака не почав кульгати одразу. Навесні та восени додаються волога, бруд і рослинні алергени.
Що робити після звичайної прогулянки?
Якщо лапи забруднені або могли контактувати з дорожніми реагентами, промийте їх водою комфортної температури. Після цього обережно витріть, приділяючи увагу простору між пальцями. Не потрібно щодня мити лапи агресивним шампунем, протирати спиртом або обробляти антисептиками без показань. Надмірний догляд теж здатний пошкоджувати захисний бар’єр шкіри.
Якщо пес активно вилизує лапи після кожного виходу, спробуйте кілька днів записувати, де ви гуляли, якою була погода і як швидко починалося вилизування. Такі спостереження допоможуть ветеринару шукати закономірності.
І не забувайте про біль. Собака може лизати кінцівку не тільки через проблему зі шкірою, а й через дискомфорт у пальцях, суглобах або інших структурах. Якщо з’явилася кульгавість, корисно прочитати наш матеріал «Собака кульгає після прогулянки: коли це просто забій лапи, а коли привід їхати до ветеринара».
Коли вже час до ветеринара
Орієнтуйтеся не лише на кількість хвилин, протягом яких собака лиже лапи, а й на загальну поведінку та стан шкіри. Коротке вилизування після прогулянки, яке не залишає подразнення й не повторюється нав’язливо, зазвичай не потребує лікування.
А ось постійне гризіння пальців, почервоніння, припухлість, мокра шерсть, неприємний запах, болючі вузлики або виділення – привід записатися до ветеринара найближчим часом. Якщо собака сильно кульгає, не наступає на лапу, має глибоку рану, виражений набряк чи сильний біль, допомога потрібна терміново. Іноді під час огляду лікар бере матеріал зі шкіри для дослідження бактерій, дріжджів або кліщів. За підозри на алергію може знадобитися окрема діагностика. Не варто самостійно призначати антибіотики, протигрибкові мазі або гормональні препарати. Вони можуть бути потрібні при певних захворюваннях, але без діагнозу здатні лише ускладнити ситуацію. І не намагайтеся вирішити проблему виключно шкарпетками чи захисними черевиками. Вони іноді допомагають уберегти лапи від зовнішніх подразників, проте тривале утримання вологи під тканиною може погіршити стан запаленої шкіри.
Є простий домашній орієнтир. Якщо собака трохи почистив лапи й повернувся до звичних справ, найімовірніше, хвилюватися немає причин. Якщо ж лапи стали його головним заняттям на весь вечір, варто шукати причину.
Собака не може пояснити, що між пальцями застрягла колючка або шкіра свербить після прогулянки травою. Він просто робить те, що здається йому природним, – лиже місце, яке турбує. Наше завдання не заборонити йому вилизувати лапи за будь-яку ціну.
Наше завдання – помітити момент, коли звичайний догляд перетворюється на прохання про допомогу.
