Є у собак одна особливість, яка здатна поставити господаря в глухий кут. Пес знаходить на прогулянці неймовірно цікавий запах, завмирає, ретельно обнюхує землю, а потім раптом починає дрібно клацати зубами. Іноді навіть трохи пускає слину.
Виглядає так, ніби собака замерз посеред літа. Або скуштував щось надзвичайно кисле.
Насправді така поведінка часто пов’язана з незвичайною здатністю собачого організму отримувати інформацію про навколишній світ. Причому звичайного нюху для цього виявляється недостатньо.
На ліхтарному стовпі хтось залишив повідомлення
Уявімо звичайну ранкову прогулянку.
Ваш собака зупиняється біля дерева, яке до нього вже встигли відвідати кілька чотирилапих мешканців району. Обнюхує кору, переходить до трави, повертається назад. Йому явно цікаво.
А потім починається дивне: нижня щелепа дрібно тремтить, зуби постукують один об одного, язик може швидко рухатися в роті.
Що сталося?
Найімовірніше, пес досліджує запахові сигнали, залишені іншою твариною.
Для нас сечова мітка — просто неприємний запах. Для собаки вона може містити інформацію про іншу особину, зокрема сигнали, пов’язані з її репродуктивним станом.
І звичайного принюхування іноді недостатньо, щоб обробити всю цю інформацію.
У собаки є ще один орган для дослідження запахів
Ось тут починається найцікавіше.
Крім звичайної нюхової системи, собаки мають вомероназальний орган, який також називають органом Якобсона. Він пов’язаний зі сприйняттям певних хімічних сигналів, зокрема феромонів.
Феромони — це речовини, за допомогою яких тварини можуть передавати сигнали представникам свого виду.
Коли собака знаходить особливо цікаву мітку, він іноді не обмежується носом. Може лизнути поверхню, зробити кілька рухів язиком, трохи змінити положення губ і почати цокати зубами.
Такі рухи пов’язують із надходженням хімічних речовин до вомероназальної системи.
Це і є реакція флемен?
Таку поведінку собак часто описують як реакцію флемен, хоча класичний флемен у різних тварин виглядає неоднаково.
Наприклад, коні можуть характерно задирати верхню губу, а коти — завмирати з напіввідкритим ротом і дуже незвичайним виразом морди.
У собак усе менш театрально.
Замість виразної гримаси можна побачити швидкі рухи язика, незначне тремтіння щелепи або коротке постукування зубів.
Тому господар часто навіть не підозрює, що спостерігає не нервовий тик, а особливість обробки запахової інформації.
Цікаво, що таке клацання не означає, ніби пес обов’язково відчув запах самки під час тічки. Реакцію можуть викликати й інші цікаві хімічні сигнали.
Чому одна собака так робить, а інша — ніколи?
Можливо, ваш пес регулярно клацає зубами після обнюхування міток, тоді як сусідський лабрадор нічого подібного не демонструє.
Це нормально.
Поведінка залежить від індивідуальних особливостей, зацікавленості запахом, статі, гормонального стану та конкретної ситуації.
Особливо помітною реакція буває в некастрованих самців, коли вони досліджують мітки самок. Проте кастровані собаки та самки теж можуть демонструвати подібні рухи.
Не варто робити висновок, що тварина з виразним клацанням має кращий нюх. І навпаки: якщо собака ніколи так не робить, це зовсім не означає, що він погано розрізняє запахи.
Просто зовнішні прояви роботи нюхової системи можуть відрізнятися.
До речі, нюх — лише одна з багатьох особливостей, завдяки яким ці тварини настільки цікаві. Деякі інші незвичайні здібності ми розбирали в матеріалі про маловідомі факти та особливості собак.
Але є одна деталь, яку не можна ігнорувати
Собака може клацати зубами не тільки через запахи.
І ось тут важливо не сплутати звичайну поведінкову реакцію із симптомом захворювання.
Насамперед поставте собі одне запитання: що відбувалося за кілька секунд до клацання?
Якщо пес довго нюхав мітку, на мить зацокав зубами й далі спокійно побіг, це добре узгоджується із запаховою реакцією.
Якщо ж він лежить на дивані, нічого не обнюхує, а щелепа раптом починає тремтіти — пояснення може бути зовсім іншим.
Коли справа не в запахах
Існує кілька причин, через які собака може здійснювати схожі рухи щелепою:
- Біль у ротовій порожнині. Захворювання ясен, пошкоджені зуби або сторонній предмет можуть викликати дискомфорт.
- Сильне хвилювання. Деякі собаки тремтять від страху, напруження чи надмірного збудження.
- Холод. Як і люди, тварини можуть клацати зубами під час тремтіння.
- Нудота. Іноді супроводжується слиновиділенням, частим облизуванням губ і незвичними рухами рота.
- Неврологічні порушення. Окремі мимовільні рухи щелепи можуть бути пов’язані з порушеннями роботи нервової системи.
Тобто саме по собі клацання не дозволяє визначити причину.
Набагато важливіше, за яких обставин воно виникає.
Дві схожі ситуації, але зовсім різні висновки
Перша. Молодий пес під час прогулянки знаходить свіжу мітку. Довго нюхає, на кілька секунд починає цокати зубами, потім піднімає голову та йде далі. Апетит хороший, активність звичайна, під час їжі жодних проблем немає.
Така поведінка цілком може бути звичайною реакцією на запах.
Друга. Собака останнім часом почав клацати зубами після годування. Іноді кидає сухий корм, жує переважно одним боком, неохоче бере тверді ласощі. З пащі з’явився неприємний запах.
Тут уже варто підозрювати проблему в ротовій порожнині й показати тварину ветеринару.
Зовнішній звук може бути однаковим. Але обставини повністю змінюють значення.
Чи потрібно забороняти собаці нюхати чужі мітки?
Якщо говорити про звичайне обнюхування безпечних поверхонь, немає потреби постійно відтягувати собаку від кожного дерева.
Для тварини прогулянка — це не лише фізична активність. Можливість досліджувати запахи є важливою частиною її природної поведінки.
Іноді нам здається, що пес безцільно стоїть на одному місці. Насправді він зайнятий тим, що для нього має величезне значення.
Але між обнюхуванням та облизуванням усього підряд є різниця.
Не дозволяйте собаці підбирати невідомі речовини, лизати фекалії, залишки їжі, мертвих тварин або забруднені хімікатами поверхні. Це вже питання безпеки, а не природної допитливості.
А якщо після обнюхування з’явилася піна біля рота?
Невелика кількість слини іноді супроводжує активне дослідження запахів і рухи язика.
Проте рясне піноутворення не варто автоматично пояснювати реакцією флемен.
Якщо собака сильно слиниться, блює, виглядає слабким, має проблеми з ковтанням або міг контактувати з небезпечною речовиною, потрібна термінова ветеринарна допомога.
Маленьке спостереження, яке багато що пояснить
Наступного разу, коли собака почне клацати зубами, не поспішайте його зупиняти, якщо він перебуває в безпечному місці.
Подивіться на всю послідовність дій.
Спочатку пес знайшов запах? Чи намагався щось лизнути? Чи рухав язиком? Чи припинилося клацання після того, як він відійшов?
А тепер порівняйте це з його поведінкою вдома.
Якщо дивні рухи щелепи виникають виключно після обнюхування певних місць, тривають недовго й не супроводжуються іншими симптомами, найімовірніше, ви спостерігаєте запахову реакцію.
Але якщо клацання повторюється без очевидного подразника, з’явилося раптово або стало частішим, варто записати коротке відео для ветеринара.
Особливо важливо звернутися по допомогу, якщо одночасно виникають труднощі з їжею, біль, дезорієнтація або неконтрольовані рухи тіла.
У світі собаки навіть запах може мати продовження
Людина бачить дерево. Собака знаходить там десятки запахових слідів, частина яких може бути для нього важливішою за все, що відбувається навколо.
Іноді після такого дослідження його щелепа починає дрібно тремтіти. Це виглядає дивно лише тому, що ми звикли оцінювати поведінку тварин через власні відчуття.
Нам складно уявити запах, який хочеться буквально досліджувати ротом.
А для собаки це може бути цілком природною частиною знайомства зі світом.
Тож якщо пес на кілька секунд зацокав зубами після обнюхування чужої мітки, не обов’язково шукати в цьому захворювання. Проте зв’язок із запахом, коротка тривалість реакції та нормальне самопочуття — саме ті деталі, які допомагають відрізнити цікаву звичку від приводу для ветеринарного огляду.
