Почервоніння очей у собаки багато власників спочатку сприймають як дрібницю. Здавалося б, трохи сльозяться очі, з’явилися виділення — нічого страшного. Але очі належать до тих органів, де навіть невелика проблема іноді потребує уваги. Саме тому кон’юнктивіт залишається однією з найчастіших причин звернення до ветеринарного офтальмолога.
Кон’юнктивіт — це запалення кон’юнктиви, тонкої слизової оболонки, яка покриває внутрішню поверхню повік і частину ока. Сам по собі він не завжди є окремою хворобою. Часто це симптом іншої проблеми, яку потрібно знайти.
Як зрозуміти, що справа саме в кон’юнктивіті
У більшості собак симптоми досить схожі. Власники найчастіше помічають:
- почервоніння очей;
- сльозотечу;
- виділення в куточках очей;
- часте моргання;
- примружування;
- спроби терти морду лапами;
- чутливість до яскравого світла.
При легкому подразненні виділення можуть бути прозорими. Якщо приєднується бактеріальна інфекція, вони нерідко стають густішими та набувають жовтуватого або зеленуватого відтінку.
Важливо розуміти одну річ: не кожне почервоніння ока є кон’юнктивітом. Схожі симптоми можуть виникати при травмах рогівки, глаукомі, виразках, алергіях або навіть сторонньому тілі в оці.
Причина часто ховається не в самому оці
Одна з найцікавіших особливостей кон’юнктивіту полягає в тому, що лікують зазвичай не тільки очі.
Наприклад, собака пробігся високою травою, в око потрапив пил або дрібна насінина. Запалення буде наслідком механічного подразнення.
В іншої тварини проблема виникає через алергію на пилок рослин.
У третьої причиною стає інфекція. Саме тому ветеринар завжди намагається відповісти на головне питання: чому запалилася кон’юнктива.
Серед найпоширеніших причин:
- алергічні реакції;
- пил, дим або хімічні подразники;
- бактеріальні інфекції;
- вірусні захворювання;
- травми ока;
- сторонні предмети;
- порушення роботи слізних залоз;
- деякі анатомічні особливості повік.
Чому деякі породи стикаються з проблемою частіше
Існують собаки, яких ветеринарні офтальмологи бачать значно частіше. До групи ризику входять породи з великими та відкритими очима.
Наприклад:
- мопси;
- французькі бульдоги;
- пекінеси;
- ши-тцу;
- бостон-тер’єри.
Їхні очі більш відкриті для впливу зовнішнього середовища, тому пил, вітер і дрібні травми можуть викликати подразнення частіше. Втім, кон’юнктивіт може виникнути у собаки будь-якої породи та віку.
Що можна зробити вдома
Якщо око просто сльозиться, а загальний стан собаки залишається нормальним, перша допомога зазвичай досить проста.
Найчастіше ветеринари рекомендують обережно очищати виділення стерильним фізіологічним розчином або спеціальними ветеринарними засобами для догляду за очима.
На цьому етапі багато власників роблять помилку і починають використовувати випадкові краплі з домашньої аптечки. Саме цього робити не варто.
Людські препарати для очей можуть містити компоненти, які не підходять собакам. Особливо небезпечно самостійно застосовувати гормональні краплі, якщо причина почервоніння невідома.
Коли затягувати вже не можна
Очі не люблять очікування. Якщо з’явився хоча б один із цих симптомів, консультацію ветеринара краще не відкладати:
- сильне почервоніння;
- густі гнійні виділення;
- помутніння ока;
- різка болючість;
- закрите або напівзакрите око;
- погіршення зору;
- травма ока.
У таких ситуаціях проблема може виявитися серйознішою за звичайний кон’юнктивіт.
Як лікують кон’юнктивіт
Схема лікування залежить від причини. Якщо винна алергія, основний акцент робиться на контролі алергічної реакції. При бактеріальних інфекціях можуть використовуватися спеціальні очні препарати. Якщо лікар знаходить сторонній предмет, його необхідно видалити.
Саме тому універсальних крапель “від кон’юнктивіту” не існує. Те, що допомогло одній собаці, може виявитися марним для іншої.
Кон’юнктивіт у собак належить до тих проблем, які рідко становлять загрозу для життя, але здатні суттєво впливати на комфорт тварини. Почервоніння, сльозотеча та виділення з очей часто виглядають однаково, незалежно від причини. Через це найкращою стратегією залишається не пошук універсальних крапель, а з’ясування джерела запалення. Чим швидше знайдено причину, тим простіше та швидше зазвичай проходить лікування.
