Багато власників, почувши діагноз “струвіти”, одразу думають про хвороби нирок. Насправді в більшості випадків проблема виникає нижче — у сечовому міхурі та сечовивідних шляхах.
Струвіти — це кристали, які утворюються в сечі. Вони складаються переважно з магнію, амонію та фосфатів. Невелика кількість таких кристалів іноді виявляється навіть у клінічно здорових тварин. Проблеми починаються тоді, коли кристалів стає багато або вони об’єднуються у більші утворення.
У котів це одна з найпоширеніших причин захворювань нижніх сечових шляхів.
Чому струвіти небезпечні
Уявіть дрібний пісок, який постійно подразнює внутрішню поверхню сечового міхура. Приблизно так поводяться кристали.
Вони здатні викликати запалення, біль під час сечовипускання та появу крові в сечі. У деяких випадках кристали або утворені з них камені частково чи повністю перекривають сечовивідні шляхи.
Для котів, особливо самців, така ситуація може стати невідкладним станом. Повна закупорка уретри вимагає термінової ветеринарної допомоги.
Ознаки, які власники помічають найчастіше
Проблема рідко починається раптово. Зазвичай власники звертають увагу на зміну поведінки біля лотка. Кіт може довше сидіти в ньому, часто ходити мочитися невеликими порціями або проявляти занепокоєння під час сечовипускання.
Іноді тварина починає залишати калюжі в незвичних місцях. Це не завжди пов’язано з поведінковими проблемами. Біль та дискомфорт можуть змушувати кота уникати лотка.
Тривожними симптомами вважаються кров у сечі, голосне нявкання під час сечовипускання або повна відсутність сечі при постійних спробах сходити до туалету.
Звідки беруться струвіти
Єдиної причини не існує. На утворення кристалів впливають склад сечі, рівень її кислотності, кількість випитої води та особливості раціону. Певну роль можуть відігравати малорухливий спосіб життя, надмірна вага та недостатнє споживання рідини.
Ветеринари часто відзначають, що коти від природи п’ють небагато. Якщо тварина отримує переважно сухий корм і мало води, сеча стає більш концентрованою, а ризик формування кристалів зростає.
Як підтверджують діагноз
Побачити струвіти без досліджень неможливо. Основним методом діагностики залишається аналіз сечі. Саме під мікроскопом ветеринарна лабораторія може виявити характерні кристали. Додатково лікар може рекомендувати ультразвукове дослідження або рентгенографію, якщо є підозра на камені в сечовому міхурі.
Лікування завжди підбирається індивідуально. Воно залежить від кількості кристалів, наявності запалення та загального стану тварини.
Чому лікувальний корм часто стає частиною терапії
Однією з особливостей струвітів є те, що на них можна впливати через харчування.
Спеціальні ветеринарні раціони допомагають змінювати склад сечі та створювати умови, менш сприятливі для утворення кристалів. Саме тому багато схем лікування включають не лише препарати, а й корекцію раціону.
Самостійно переводити кота на лікувальний корм без діагнозу не варто. Сечокам’яна хвороба може бути пов’язана не лише зі струвітами, а й з іншими типами каменів, для яких підходи до харчування відрізняються.
Струвіти у котів належать до тих проблем, які добре піддаються контролю при своєчасному виявленні. Найбільша помилка власника — чекати, що симптоми минуть самостійно. Якщо кіт почав дивно поводитися біля лотка, часто мочиться або відчуває дискомфорт, краще не відкладати візит до ветеринарного лікаря. У випадку із сечовидільною системою швидкість звернення часто має велике значення.
