У кутку залишилася порожня лежанка. Мисок тепер на одну менше. Ніхто більше не штовхається біля дверей, коли господар повертається додому. Людина розуміє, що сталося. А ось собака, який усе життя прожив поруч з іншим псом, раптом починає шукати його по кімнатах. Кіт довго сидить біля місця, де зазвичай спав його товариш. Нюхає підстилку, озирається, іноді тихо нявкає.
Чи означає це, що тварини сумують?
Так, коти й собаки можуть демонструвати поведінку, схожу на переживання втрати. Проте наука поки не може точно встановити, чи відчувають вони горе так само, як люди. І це, мабуть, одна з найскладніших речей у наших стосунках із тваринами: ми добре бачимо, як змінюється їхня поведінка, але не завжди знаємо, що саме вони відчувають.
Коли зникає той, хто завжди був поруч
У 2022 році дослідники опитали 426 власників собак, які пережили втрату одного з двох домашніх псів. Багато людей повідомляли, що тварина, яка залишилася, почала менше гратися, інакше спати, їсти або поводитися більш тривожно.
Особливо помітними зміни були там, де собаки мали дружні стосунки. Це важливе спостереження. Виходить, значення може мати не просто присутність іншої тварини в будинку, а характер їхніх взаємин.
Подібні результати отримали й дослідники котячої поведінки у 2024 році. Власники повідомляли про зміни активності, сну, апетиту та потреби в увазі після смерті іншого кота чи собаки. Проте обидва дослідження ґрунтувалися на спостереженнях людей. Власник, який сам переживає втрату, може інакше сприймати поведінку улюбленця. Крім того, змінюється звичний розпорядок усього дому.
Тому вчені обережні у висновках. Ми маємо підстави говорити про реакцію на втрату близького компаньйона, але не можемо беззаперечно назвати її людським горем.
Чому одна тварина шукає друга, а інша наче нічого не помічає
Усе залежить від конкретних стосунків. Два коти можуть роками спати разом, вилизувати один одного й обирати спільні місця відпочинку. А можуть жити під одним дахом, просто терплячи сусідство.
Те саме стосується собак. Після втрати товариша одна тварина стає тихішою, більше спить або шукає господаря. Інша неспокійно ходить будинком, частіше подає голос, перевіряє знайомі місця.
А третя взагалі не демонструє помітних змін. Це не означає, що вона байдужа. Але й не потрібно вигадувати прихований смуток там, де ми не бачимо жодних його ознак.
Важливо пам’ятати: зміни апетиту, сну та поведінки можуть бути пов’язані не лише зі стресом, а й із захворюваннями. Якщо кіт не їсть протягом доби, зверніться до ветеринара без зволікань. Виражена млявість, біль або інші тривожні симптоми в будь-якої тварини також потребують огляду.
Як допомогти тому, хто залишився
Найкраще, що можна зробити, – зберегти відчуття знайомого життя. Не поспішайте переставляти всі меблі, змінювати години годування чи прибирати кожен предмет, який нагадує про померлу тварину. Знайомий режим може допомогти улюбленцю пристосуватися до змін. Пропонуйте спілкування, спокійні ігри, прогулянки. Але не нав’язуйте увагу, якщо тварина хоче побути сама.
Не варто негайно заводити нового кота чи собаку лише для того, щоб «замінити друга». Новий мешканець не обов’язково принесе полегшення, а іноді створить додатковий стрес.
Якщо зміни поведінки зберігаються або посилюються, варто обговорити їх із ветеринаром. Більше про прояви тривоги ми розповідали в матеріалі «Стрес у домашніх тварин: як зрозуміти, що кіт або собака потребує допомоги».
Є щось особливо сумне в тому, як тварина іноді повертається до місця, де раніше спав її товариш. Ми не знаємо, чи згадує вона спільні ігри. Чи розуміє, що друг більше не повернеться. Чи просто шукає знайомий запах, який поступово зникає. Але знаємо інше: зв’язки між тваринами можуть бути справжніми й важливими для їхнього життя. І коли одного дня собака перестає шукати порожню лежанку, це не обов’язково означає, що все забуто.
Можливо, він просто навчився жити у світі, який став трохи іншим.