Одне з найпоширеніших питань серед любителів собак звучить приблизно так: “А хіба амстафф і пітбуль — не одна й та сама порода?”
І зрозуміти людей можна. Зовні ці собаки дуже схожі. Обидва мають міцну статуру, широку грудну клітку, сильні щелепи та коротку шерсть. Через це їх регулярно плутають навіть люди, які давно тримають собак.
Насправді спільного між ними дійсно багато. Але це не означає, що різниці немає.
Чому вони взагалі схожі
Щоб зрозуміти різницю, потрібно зазирнути в історію.
І американський стаффордширський тер’єр (амстафф), і американський пітбультер’єр походять від спільних предків. Багато десятиліть тому це фактично були собаки одного типу. Пізніше частина заводчиків почала робити акцент на виставковому розведенні та стабільному екстер’єрі. Саме так поступово сформувався американський стаффордширський тер’єр.
Інша частина собак продовжувала розводитися переважно за робочими якостями. Так розвивався американський пітбультер’єр. Саме тому сьогодні їх часто називають близькими родичами.
Якщо поставити поруч двох собак
Для пересічної людини різниця іноді майже непомітна. Але кінологи зазвичай знаходять її дуже швидко.
Амстафф зазвичай виглядає більш масивним і “збитим”. Його корпус ширший, кістяк важчий, а зовнішність більше відповідає виставковим стандартам.
Пітбуль частіше виглядає спортивніше. Він може бути трохи вищим на ногах, сухішим і більш атлетичним. Це не правило без винятків, але така тенденція простежується досить часто.
Характер: де більше міфів, ніж правди
Саме тут народжується найбільше легенд. Деякі люди досі впевнені, що одна з цих порід “добра”, а інша “небезпечна”. У реальності все значно складніше.
І амстаффи, і пітбулі за правильної соціалізації зазвичай демонструють дружнє ставлення до людей. Більшість відповідальних заводчиків десятиліттями відбирали собак саме з орієнтацією на контакт із людиною.
Проблеми найчастіше виникають не через породу, а через:
- неправильне виховання;
- відсутність соціалізації;
- безконтрольне розведення;
- погане утримання;
- провокацію агресивної поведінки власником.
Тому визначати характер лише за назвою породи було б помилкою.
Найбільша практична різниця
Якщо відкинути емоції та суперечки в інтернеті, головна різниця полягає навіть не в зовнішності. Вона полягає в стандартах породи.
Американський стаффордширський тер’єр офіційно визнається більшістю великих кінологічних організацій світу. Для нього існують чіткі виставкові стандарти зовнішності. Саме тому багато амстаффів виглядають досить схожими між собою.
З пітбулями ситуація інша. Американський пітбультер’єр має кілька ліній розведення, через що зовнішність собак може відрізнятися значно сильніше. Іноді два пітбулі виглядають менш схожими між собою, ніж пітбуль і амстафф. Саме це часто збиває людей з пантелику.
Кому підходять такі собаки
І амстафф, і пітбуль погано підходять людям, які хочуть собаку “для краси”. Це активні, сильні та фізично розвинені тварини.
Їм потрібні:
- регулярні прогулянки;
- навантаження;
- навчання;
- спілкування з власником;
- зрозумілі правила поведінки.
При цьому обидві породи дуже орієнтовані на людину. Багато власників відзначають, що такі собаки буквально намагаються бути поруч у будь-якій ситуації — від перегляду телевізора до ремонту квартири.
Саме тому вони часто стають повноцінними членами сім’ї, а не просто домашніми улюбленцями.
То хто ж кращий?
Правильна відповідь — ніхто. Амстафф не є “покращеним пітбулем”, а пітбуль не є “справжнім амстаффом”. Це дві близькі породи зі спільною історією, але різними шляхами розвитку.
Якщо дивитися на собаку очима власника, набагато важливішими за назву породи будуть конкретний характер, якість розведення, виховання та ставлення людини до свого улюбленця. Саме ці фактори визначають, яким виросте собака набагато сильніше, ніж напис у родоводі.
