У перші тижні життя кошенята ще не завжди можуть самостійно координувати сечовипускання та дефекацію. Кішка-мати вилизує ділянку під хвостом після годування, стимулюючи природні рефлекси. Якщо кошеня залишилося сиротою, доглядальник має допомагати йому дуже обережно. Відсутність випорожнень у такого малюка не можна оцінювати за правилами для дорослого кота.
Після годування застосовують м’яку теплу вологу серветку або ватний диск, ніжно торкаючись ділянки геніталій та ануса без натискання чи тертя. Не слід використовувати клізми, мило, олію або сторонні предмети. Важливо водночас контролювати температуру тіла кошеняти, достатність відповідної молочної суміші й прибавку маси. Неправильне годування й переохолодження можуть створювати серйозні проблеми ще до того, як ви помітите зміни в лотку.
Якщо малюк має роздутий болючий живіт, млявіє, погано смокче, не мочиться або довго не випорожнюється, потрібна швидка порада ветеринара. У кошенят запас сил дуже невеликий, тому чекати кілька діб за схемою «дорослий кіт може» небезпечно. Перехід до самостійного туалету відбувається поступово, зі зростанням і розвитком.
Для новонародженого кошеняти ключові показники – тепло, можливість смоктати, поступовий набір маси та регулярне випорожнення. Зважуйте малюка на точних вагах і записуйте зміни, особливо якщо мати не доглядає за ним. Не використовуйте людські клізми, проносні чи термометр для «стимуляції»: крихітні тканини легко травмувати. Якщо животик роздутий, кошеня мляве або не може харчуватися, потрібна швидка ветеринарна допомога.
Якщо мати не доглядає новонароджених, важливо не робити висновків лише за тим, що кошеня певний час не випорожнилося. Вік, отримане молоко, температура тіла та загальний стан визначають ризики. Годування непридатною сумішшю або груба стимуляція шкіри може нашкодити не менше, ніж неправильний догляд.
Додаткові ветеринарні пояснення: матеріал Merck Veterinary Manual.
Повна стаття по темі:
Маленьке кошеня і велике питання: коли кошенята починають какати?