Багато власників проходять через однаковий етап. Ще вчора маленьке цуценя здавалося плюшевою іграшкою, а сьогодні його головна мета – схопити за руку, ногу, штанину або капець. Особливо дивує те, що кусається навіть доброзичливий і ласкавий малюк, який радіє кожній зустрічі з господарем.
Перша реакція зазвичай емоційна. Людина починає переживати, чи не росте агресивний собака. У більшості випадків відповідь буде заспокійливою: кусання в ранньому віці є нормальною частиною розвитку. Інша справа, що цю звичку потрібно правильно коригувати, поки вона не стала постійною.
Для цуценяти зуби – це інструмент знайомства зі світом
Людина бере предмет у руки. Собака бере його в пащу. Так працює природний механізм дослідження навколишнього середовища. Малюк не просто гризе все підряд. Він збирає інформацію про предмети через запах, текстуру та відчуття.
Додаткову роль відіграє зміна зубів. Приблизно у віці від трьох до шести місяців ясна можуть свербіти й створювати дискомфорт. Жування допомагає його зменшити. Через це руки господаря, краї подушок і навіть меблі іноді стають об’єктами підвищеного інтересу.
Ще одна причина полягає в грі. Якщо подивитися на цуценят у посліді, можна помітити, що вони постійно кусають одне одного під час спілкування. Для них це звичайний спосіб взаємодії.
Найпоширеніша помилка власників
Поки цуценя маленьке, легкі покусування здаються милими. Господар активно грає руками, дозволяє хапати пальці та сміється з таких витівок. Через кілька місяців вага собаки збільшується в кілька разів, зуби стають гострішими, а звичка залишається. Для тварини ситуація виглядає логічно. Учора кусати руки було дозволено, а сьогодні за це раптом сварять.
Набагато простіше від самого початку встановити зрозумілі правила. Руки, ноги та одяг не повинні бути іграшками незалежно від віку цуценяти.
Чим послідовніше поводиться власник, тим швидше собака розуміє межі дозволеного.
Як реагувати правильно
Коли цуценя схопило руку під час гри, головне завдання полягає не в покаранні, а в перенаправленні уваги. Замість руки собака повинна отримати предмет, який можна гризти без обмежень. Для цього добре підходять спеціальні жувальні іграшки, канати або прорізувачі для зубів. Корисно дотримуватися кількох простих правил:
- не грати руками;
- не провокувати боротьбу за одяг;
- припиняти гру після сильного укусу;
- пропонувати альтернативну іграшку;
- хвалити за правильну поведінку.
Досить часто цуценя починає кусатися сильніше не через впертість, а через перевтому. Малюки, як і діти, погано контролюють себе, коли втомлюються. Якщо наприкінці дня собака перетворюється на маленький ураган із зубами, можливо, їй просто не вистачає відпочинку.
Коли варто насторожитися
Звичайні ігрові покусування легко відрізнити від справжньої агресії. Під час гри цуценя виглядає розслабленим, охоче контактує з людиною, махає хвостом і швидко перемикається на інші заняття. Його мета – взаємодія, а не заподіяння шкоди.
Інша ситуація виникає тоді, коли укуси супроводжуються гарчанням, напруженою позою, спробами захищати їжу або предмети. Такі випадки зустрічаються значно рідше, але потребують уважнішого підходу.
Для більшості власників важливо пам’ятати одну просту річ. Цуценя, яке кусається під час гри, не намагається стати головним у домі й не демонструє злий характер. Воно поводиться так, як підказують інстинкти та вік. Терпіння, правильні іграшки й зрозумілі правила працюють значно краще за покарання. Через кілька місяців маленькі гострі зуби залишаться лише кумедним спогадом, а звичка кусати господаря поступово зникне.
