Учора кошеня нормально користувалося лотком, а сьогодні результату немає. Власник починає хвилюватися, заглядає в лоток кожні пів години, згадує все, що малюк їв останніми днями, і намагається зрозуміти, чи є проблема насправді.
Перше, що варто знати: не кожна затримка випорожнення означає запор або серйозне захворювання. Для оцінки ситуації важливий вік кошеняти, його поведінка та загальне самопочуття.
Новий дім часто збиває роботу кишечника
Після переїзду багато кошенят переживають сильний стрес. Для людини це просто зміна квартири, а для маленької тварини – нові запахи, інші звуки, незнайомі люди та повністю нова територія.
У таких умовах кишечник може працювати повільніше.
Особливо часто це трапляється в перші 24-48 годин після появи кошеняти в новому будинку. Якщо малюк активний, грається, п’є воду і не виглядає пригніченим, невелика затримка стільця не завжди є небезпечною.
Схожа ситуація іноді виникає після різкої зміни корму. Організму потрібен час, щоб пристосуватися до нового раціону.
На що дивитися, окрім самого лотка
Власники часто концентруються лише на тому, чи є випорожнення.
Насправді поведінка кошеняти може розповісти значно більше.
Насторожити можуть такі ознаки:
- живіт став помітно твердим або роздутим;
- кошеня часто сідає в лоток без результату;
- під час спроби сходити в туалет нявкає або напружується;
- відмовляється від їжі;
- стало млявим і більше спить;
- з’явилося блювання.
Якщо нічого подібного немає, ситуація зазвичай менш тривожна, ніж здається на перший погляд.
Двомісячне кошеня, яке бігає по квартирі, ганяє м’ячик і вимагає вечерю, виглядає зовсім інакше, ніж тварина, яка почувається погано через проблеми з кишечником.
Помилки, які створюють проблему власноруч
Цікаво, що іноді причиною стає надмірна турбота.
Бажаючи пригостити нового улюбленця, люди починають давати йому сир, сметану, молоко, ковбасу або іншу їжу зі столу. Травна система кошеняти не завжди готова до таких експериментів.
Інша поширена помилка – недостатня кількість води.
Кошенята на сухому кормі повинні мати постійний доступ до свіжої води. Якщо рідини бракує, калові маси стають щільнішими, а випорожнення ускладнюється.
Окремо варто згадати шерсть. Під час активного вилизування частина волосків потрапляє до шлунка та кишечника. У довгошерстих порід це іноді впливає на роботу травної системи сильніше, ніж очікують власники.
Що можна зробити вдома
Якщо кошеня виглядає здоровим і затримка невелика, корисно почати з простих речей.
Перевірити, чи достатньо воно п’є.
Згадати, чи не змінювався корм останніми днями.
Переконатися, що лоток чистий. Деякі кошенята виявляються напрочуд вибагливими й можуть ігнорувати брудний туалет довше, ніж здається можливим.
Також варто трохи більше пограти з малюком. Рух стимулює роботу кишечника не лише у людей.
Біг за вудочкою або м’ячиком іноді приносить більше користі, ніж здається.
Більшість короткочасних затримок проходять без наслідків. Але якщо кошеня довго не може сходити в туалет, відчуває дискомфорт або його стан погіршується, краще не чекати занадто довго. Чим молодша тварина, тим швидше навіть незначна проблема може вплинути на самопочуття. Уважне спостереження за поведінкою допомагає зрозуміти ситуацію набагато краще, ніж постійне чергування біля лотка.
