Учора пес бігав за м’ячем, стрибав через бордюри і тягнув господаря в парк. Сьогодні він раптом починає берегти лапу, неохоче піднімається сходами або кульгає після сну.
Перша думка більшості власників – перелом. Друга – “саме пройде”. Правда зазвичай знаходиться десь посередині.
Забій лапи є однією з найчастіших причин раптової кульгавості у собак. Особливо це стосується активних порід, молодих тварин та собак, які багато бігають без повідця. Невдалий стрибок, удар об камінь, падіння на слизькій поверхні або зіткнення під час гри можуть пошкодити м’які тканини без перелому кісток.
Проблема в тому, що на око відрізнити легкий забій від тріщини, розтягнення або пошкодження суглоба буває непросто. Саме тому ветеринари радять спочатку оцінювати не сам факт кульгавості, а поведінку собаки загалом.
Якщо пес обережно наступає на лапу, але продовжує ходити, цікавиться їжею і поводиться відносно нормально, ситуація частіше нагадує забій. Якщо ж тварина зовсім не спирається на кінцівку, скиглить від болю або не дозволяє торкатися лапи, потрібен більш уважний огляд.
Почати варто з простих речей. Уважно перевірте подушечки лап, простір між пальцями та кігті. Дивно часто причиною кульгавості виявляється не забій, а скалка, шматок скла, колючка або надломлений кіготь.
Що можна зробити вдома і коли домашньої допомоги вже недостатньо
Якщо зовнішніх пошкоджень немає, а собака лише злегка кульгає, головною рекомендацією ветеринарів залишається спокій.
Багато власників припускаються типової помилки. Побачивши, що через кілька годин пес виглядає краще, вони знову відпускають його бігати за м’ячем або дозволяють активні ігри з іншими собаками. У результаті незначна травма отримує другий удар і відновлення затягується на тижні.
Перші 24-48 годин після забою бажано обмежити навантаження. Короткі прогулянки на повідці значно корисніші за марафони парком. Якщо лапа виглядає припухлою, у перші години після травми іноді використовують прохолодний компрес через тканину на 10-15 хвилин кілька разів на день.
Людські знеболювальні без призначення ветеринара давати не можна. Препарати, які безпечно приймає людина, можуть викликати серйозні ускладнення у собак.
Є кілька ознак, за яких краще не чекати самостійного покращення:
- собака зовсім не наступає на лапу;
- кульгавість не зменшується протягом двох-трьох днів;
- з’явився виражений набряк;
- лапа неприродно виглядає або рухається;
- пес постійно скиглить або проявляє агресію через біль;
- спостерігається кровотеча або відкрита рана.
У клініці ветеринар за необхідності проведе рентгенографію та виключить перелом, тріщину або пошкодження суглобів. Це особливо важливо для великих собак, у яких навантаження на кінцівки значно вище.
У більшості випадків легкі забої проходять без серйозних наслідків. Але саме вони часто вчать власників корисному правилу: якщо собака раптом почав кульгати, краще один день дати йому відпочити даремно, ніж пропустити травму, яка потребує лікування. Для активного пса кілька спокійних днів можуть здатися нудними, зате допоможуть швидше повернутися до звичних прогулянок без болю та дискомфорту.
