Для кота новий дім може бути складнішим випробуванням, ніж здається людині. Він не знає, чи безпечні ці запахи, звуки та люди, тому обирає місце, з якого можна спостерігати й залишатися непоміченим. Кілька годин або навіть днів обережності після переїзду можливі. Намагатися витягнути кота з-під дивана, носити його на руках кімнатами чи постійно перевіряти схованку означає позбавляти його можливості самому контролювати дистанцію.
Виділіть одну тиху кімнату, де є доступні вода, звичний корм, лоток, дряпак і безпечні укриття. Не ставте миски й лоток безпосередньо всередину схованки: тварині потрібен простір, щоб спокійно вийти. Сідайте неподалік, займайтеся своїми справами й не вимагайте контакту. Деякі коти виходять лише вночі. За слідами в лотку, водою та залишками корму можна зрозуміти, чи користується улюбленець необхідним, навіть якщо ви його майже не бачите.
Оцінюйте не сміливість, а стан тварини. Якщо кіт зовсім не їсть близько доби, не п’є, млявий або безрезультатно намагається помочитися, не чекайте, поки він «звикне», зверніться до ветеринара; для кошенят і хворих котів діяти потрібно раніше. Якщо фізично все гаразд, але протягом тривалого часу немає навіть маленьких ознак освоєння простору, перегляньте умови та зверніться по допомогу до спеціаліста з поведінки.
Повна стаття по темі:
Перші тижні довіри: як тварина з притулку звикає до нового дому