Кошеня може отримувати задоволення від короткого контакту, але швидко перенасичуватися дотиками. Зміна положення вух, посмикування хвоста, напруження тіла, погляд на руку й спроби відсунутися часто передують укусу. Якщо людина продовжує гладити, кусання стає способом припинити небажану дію. Це не означає, що тварина «раптово стала злою».
Спробуйте коротші сеанси погладжування й робіть паузу ще до появи напруження. Дайте кошеняті самому обирати контакт, не чіпайте животик або лапи, якщо воно цього не любить. Для активного мисливського інстинкту використовуйте вудочки та іграшки на відстані від рук, а не пальці як здобич. Не карайте за сигнали дискомфорту й не хапайте кошеня за загривок: так легко погіршити довіру.
Якщо кусання з’явилося раптово у тварини, яка раніше спокійно переносила дотики, перевірте можливий біль або хворобу. Поведінка змінюється також через недостатній сон і перевтому. Найкращий результат дає поєднання передбачуваних контактів, щоденних коротких ігор і поваги до моменту, коли кошеня хоче відійти.
Корисно помічати дрібні сигнали до укусу: рухи хвоста, напруження спини, відведення вух, поворот голови від руки. Кошеня може терпіти короткий дотик, але не хотіти довгого погладжування. Дайте йому можливість відійти і запропонуйте іграшку для кусання та захоплення замість пальців. Якщо укуси виникають раптово після дотику до певного місця тіла, слід виключити біль, а не вважати поведінку просто «дикою вдачею».
Повна стаття по темі:
Маленький тигр у квартирі: що робити, якщо кошеня кусається