Два годування на добу можуть підходити деяким дорослим котам, але кількість прийомів їжі сама по собі не визначає якості раціону. Важливі загальна денна калорійність, маса тіла, активність, вік та стан здоров’я. Кіт може просити їжу через звичку отримувати увагу біля миски, а не лише через голод. Водночас постійний апетит на тлі схуднення або сильної спраги потребує медичної перевірки.
Розрізняйте голод і прохання про увагу
Якщо кіт нервує між двома великими порціями, спробуйте розділити ту саму добову норму на кілька менших годувань. Допомагають автоматичні годівниці та харчові головоломки, які додають активності, не збільшуючи калорій. Важливо не підсипати корм щоразу після нявкання: так легко непомітно перевищити енергетичну потребу й закріпити вимагальну поведінку.
Оцінюйте не лише вагу на вагах, а й кондицію тіла та її динаміку. Якщо корм доступний постійно, частина котів самостійно регулює кількість, але інші переїдають. У домі з кількома тваринами потрібно перевіряти, хто скільки отримує. Для кошенят, вагітних, хворих котів або тварин із призначеним лікувальним харчуванням правила можуть бути іншими.
Окрім кількості годувань, оцінюйте загальну денну калорійність та вагу кота. Один і той самий об’єм двох кормів може містити дуже різну кількість енергії. Якщо кіт набирає зайву вагу, не скорочуйте порції різко; погодьте повільний план із ветеринаром. Для тварин, які швидко з’їдають усе, корисні повільні годівниці або невеликі порції в кількох точках, але вони не повинні змушувати кота конкурувати з іншими тваринами за їжу.
Профільне ветеринарне джерело: настанови WSAVA щодо харчування.
Повна стаття по темі:
Повна миска не завжди означає ситого кота: скільки разів на день годувати домашнього улюбленця