Кіт раптом почав дивно хрюкати, сопіти або видавати звуки, схожі на маленьке поросятко? Не поспішайте панікувати. У багатьох випадках причина банальна — закладений ніс. Але іноді за таким, на перший погляд, безневинним симптомом можуть ховатися інфекції, поліпи або навіть проблеми із зубами.
Найперше, на що варто звернути увагу — загальний стан тварини. Якщо кіт продовжує їсти, гратися, приходить за ласкою і просто час від часу похрюкує носом, ситуація рідко буває критичною. А ось якщо разом із хрюканням з’явилася млявість, відмова від їжі або важке дихання, відкладати візит до ветеринара не варто.
Часто власники помічають проблему після сну. Кіт прокидається, кілька хвилин сопе, хрюкає, чхає, а потім усе ніби проходить. Таке може траплятися через сухе повітря в квартирі, особливо взимку під час роботи батарей. Слизова оболонка пересихає, у носі утворюються невеликі кірочки, які заважають нормальному проходженню повітря.
Інша поширена причина — вірусні інфекції. У котів вони зустрічаються набагато частіше, ніж багато хто думає. У такому випадку хрюкання зазвичай доповнюється чханням, виділеннями з носа або сльозотечею. Іноді тварина починає гірше їсти. Це пов’язано не стільки з поганим самопочуттям, скільки з тим, що кіт майже не відчуває запахів. А для котів запах їжі має величезне значення.
Окрема історія — короткоморді породи. Перси, екзоти та деякі британці можуть хрюкати практично все життя. Через особливості будови черепа їхні носові ходи вужчі, тому дихання часто буває більш шумним навіть у повністю здорової тварини.
Що можна зробити вдома
Якщо кіт активний і проблема з’явилася недавно, спочатку варто створити комфортні умови. Добре допомагає зволоження повітря та доступ до свіжої води. Якщо на носі видно засохлі виділення, їх можна акуратно прибрати ватним диском, змоченим теплою водою.
А ось людські краплі для носа краще навіть не розглядати. Те, що допомагає людині, для кота може виявитися небезпечним.
Коли хрюкання стає тривожним сигналом
Сам звук ще ні про що не говорить. Набагато важливіше, що відбувається разом із ним.
Якщо кіт почав дихати ротом, відмовляється від їжі більше доби, став апатичним або з носа з’явилися кров’янисті виділення, потрібно звернутися до ветеринара якнайшвидше. Особливо якщо симптоми не минають протягом тижня.
У більшості випадків закладений ніс виявляється дрібницею, яка проходить сама або після простого лікування. Але саме тому власники іноді пропускають момент, коли проблема вже потребує допомоги спеціаліста. Тому головне правило просте: дивіться не тільки на ніс, а й на самого кота. Його поведінка зазвичай розповідає про стан здоров’я набагато більше, ніж будь-яке хрюкання.